Діва-Ружа

Світ безумовно прекрасний. Тільки щоб дізнатись про це треба дивитись не в рукотворну сферу, так звану антропогенну, а в його природну, так би мовити натуральну основу. Ai Vis Lo Lop.
Наразі об’єктом мого невимовного подиву та суцільного захвату є диск «Діва Ружа».
Після першого прослухування подумалось – йой, невже за тисячу років ніхто так і не спромігся створити щось подібного рівня. Чому Garmarna, In Extremo, Finisterra і ось уже й Viter у купі з Kings & Beggars виступають лише ретрансляторами тих музичних гармоній? І, якщо вже бути до кінця чесними перед собою, вони – одиничні, виняткові, незрозумілі для більшості диваки (чи ду..аки?), які попри всілякі модні тенденції у музичному світі намагаються продовжити життя старовинним баладам Європи. Гадаю, що це зовсім не від власної не талановитості.
Спільна робота гуртів Viter та Kings & Beggars є саме такою спробою оновлення в нашому часі музичного спадку середньовічної Європи. Тільки заголовна пісня диску «Діва Ружа» є українською версією, дещо переробленим перекладом, шведської балади Vanner och frander з поважченим музичним супроводом. Решта композицій заграні без залучення сучасних технологій електричного звуку і зроблені максимально природно як для двадцять першого сторіччя. Вокальні партії зазнали незначних корегувальних ефектів, але це було зроблено з естетичних міркувань (не лякайтесь, жодного рику, гарчання, белькотіння в піснях нема) та для того щоб отримати більше жіного співу, оскільки Анна з ансамблю Kings & Beggars одна, єдина і неповторна.
Видання, одне з небагатьох у поточному році, варте уваги і неодноразового переслуху.
Велика дяка авторам за творчість, натхнення та успіхів у майбутньому.