Герої і всьо тут

Про цей диск варто було б написати якомусь більш досвідченому / освіченому музикознавцю ніж я. Щоб таки донести до потенційного слухача знання про все те прекрасне яке можливо відкриється йому після переслуху другого диска під назвою «Герої» від дуету етно-кабаре СОНЦЕКЛЬОШ.

По-перше, записати і видати подібну плиту в наш час можуть лише герої. По-друге, кінцевий результат (як стверджують недостовірні джерела) річної праці – дуже якісний аудіо-продукт. І якщо ви, невтаємничений слухачу, не є догматичним прихильником конкретного «єдиномузичного» напрямку, то обов’язково оціните красу всієї розмаїтості спакованої в одну-єдину плиту «Герої».

Слова та Музика настільки ретро, що мені просто не було сил уже змагатись зі своєю пам’яттю аби бодай щось пригадати та ідентифікувати з когорти почутих мелодій, що просто таки нахабно знайомі були юному мені. Єдина, поза сумнівом легендарна, пісня Ламбада чітко постала в пам’яті, як безперечний хіт з мого молодшого шкільного віку. Щоправда в сонцекльошовській інтерпретації текст доволі несподіваний і зрозумілий, оскільки він не що інше як українська народна пісня «А там долов під явором». Поєднання – вибухове.

Вцілому низка композицій підібрана з розрахунком на концептуальний диск, без різкого пересмикування між кардинально протилежними жанрами з досконалим виконанням задуманого. Здається, дуже простенькою і невигадливою, як на мій безапеляційний смак, вийшла одинадцята пісня, надто дотична до рівня коломийки. І ще одне, поки не забув, застереження: альбом не варто слухати тим, хто ставить понад усе чистоту мови або вєлічіє язика. А так, усе чудово, і сприймається легко. Ніби й справді сидиш у затишному ресторані, ніде не квапишся і слухаєш наживо «Прощай, сєрдєчноє страдання». Тільки не сприймайте усе аж надто серйозно. Посміхайтесь при нагоді. Тим більше, їх там теж вистачає.