категорії: стаття блоґ-запис

До дня слов'янської писемності

теґи: абетка, алфавіт, Буква, літера

Одразу скажу: між українською мовою та общєпонятним язиком більше відмінного ніж спільного. Особливо після реформи 1918 року.

Просто мені не так давно подумалось: чому так повелось, що в мові є і літера і література, а в російському язику – буква і ЛІТЕРАтура. Тому що богачє? Одразу асоціативні продовження: шкільне "е лете ей..." та ТІКовська ЛІТЕРАдура. Хоча це не зовсім сюди. От алфавіт якраз доречно згадати. Чи може правильно писати/казати альфавіт? Як там у греків було прийнято?

Потім була спроба почати спочатку. Тобто з першого класу. На сьогодні там є абетка і буквар (ну і букварь звісно). А як вам подобається "літераль"? Не звучить? І "літероїд", "абеткоїд" теж? Добре.

Що ще відомо слов'янам про свою писемність з більш ранішого періоду? Абабагаламага, ази, буки, вєди... і здається все. Не густо, не густо. А як зазирнути в майбутнє, то там взагалі нічого. Шкода, бо мені, наприклад, хотілося б зустрітись поглядом з чиїмисьрозумними очима.

А день слов'янської писемності я не відмічав. І так з нею, з писемністю, щодня маю справу.